Усний переклад: особливі професійні ризики
Усний переклад: особливі професійні ризики
Головний ризик усного перекладача полягає в тому, що він сам собі не належить. Він завжди при комусь. І цей хтось вільно чи мимоволі розпоряджається його розпорядком дня, включаючи перерви, харчування і навіть сон. Цей хтось говорить, де перекладач може стояти або сидіти і що він повинен робити в наступний момент.
Прямуючи вранці на переговори, перекладач часто точно не знає, триватимуть ці переговори дві години або чотири і чи не доведеться йому після цього ще їхати з гостями по місту або йти в ресторан і переводити там до пізньої ночі.
Та й у самому процесі усного перекладу перекладача можуть підстерігати найнесподіваніші речі. Адже йому припадають переводити в найнеймовірніших ситуаціях:
- На будівництві, де він змушений дріботати слідом за клієнтом по вузьких і небезпечних стежинках, заглядати в кожну траншею і забиратися на саму верхотуру по ще недобудованих сходах,
- В цеху, де працюють агрегати і переклад доводиться кричати у вухо замовнику,
- Будучи затиснутим між двох огрядних гостей на задньому сидінні автомобіля, що мчить зі швидкістю 100 км на годину і більше;
- В напіввідкритому вертольоті над лісами при температурі за бортом мінус 20,
- В глибокій шахті, де температура гірських порід досягає 40-70 градусів.
Але крім таких непрямих ризиків, що представляють потенційну загрозу життю і здоров'ю перекладача, є й ризики, пов'язані безпосередньо з процесом перекладу. Нервово-психічне навантаження як чинник ризику у усного перекладача споконвічно вище, ніж у письмового, який може творити в тиші кабінету в бюро перекладів.
Але якщо у письмового перекладача основне навантаження, не рахуючи розумових зусиль, припадає на очі і хребет, то у усного перекладача особливо велике навантаження на голос і слух.
Так, при багаторічному занятті синхронним перекладом у перекладача може погіршитися слух.
З іншого боку, синхроніст завжди говорить у мікрофон і може не напружувати голос. А ось при послідовному перекладі, триваючому деколи багато годин поспіль, мікрофон мається далеко не завжди.
Є чимало перекладачів, які взагалі воліють не ходити на усні переклади. І це далеко не завжди пояснюється тим, що вони не володіють досить добре цим видом перекладу і бояться зганьбитись. Багато хто просто не хоче зайвого нервування та перенапруження. Кожна людина має право самостійно оцінювати свої можливості.
